Вакцинація собак

Все, що треба знати про вакцинацію собак

Якщо в сім'ї з'явилось цуценя, потрібно попіклуватися не лише про харчування та догляд, а й про здоров'я нового члена родини. Адже собака може заразитись небезпечними інфекціями не тільки на прогулянці, але й іншими різними шляхами, тому щеплення являється обов’язковою процедурою. 

Тільки своєчасна вакцинація собак та сертифікованими препаратами допоможе вберегти вашого улюбленця від серйозних хвороб та навіть смерті. В цій статті розглядаємо, важливість щеплення для собак, від яких конкретних захворювань захищають вакцини, які препарати краще використовувати та яких схем вакцинації притримуватись.

Чи справді щеплення — це необхідність?

Вакцинація для собак — це єдиний дієвий спосіб попередження небезпечних захворювань, які провокують ускладнення, що інколи несумісні з життям тварини. До 1,5 місяців в організмі цуценят зберігаються захисні антитіла, що вони отримують від матері під час годування молоком. Але поступово цей природний імунний захист слабшає, тому виникає потреба у вакцинації для формування імунітету.

Щеплення сприяє виробленню в організмі собаки антитіл, що відповідають за формування імунної відповіді. Таким чином тварина отримує захист від хвороб на певний період. 

Яка підготовка необхідна перед щепленням?

Собак вакцинують згідно офіційно затверджених схем щеплень. Перед процедурою собаку потрібно правильно підготувати, що дозволить провести вакцинацію найефективнішим способом.

Вакцинація проводиться лише здоровій тварині. Отже, спочатку ветеринар повинен оглянути тварину та дати дозвіл на проведення цієї процедури. Важливо, щоб за 10 днів перед вакцинацією собаці провели обробку від бліх та дегельмінтизацію.

Догляд за вихованцем після щеплення

Після того, як була поставлена вакцина, необхідно дотримуватись деяких рекомендацій ветеринара, наприклад, обмежити контакти з іншими тваринами, тобто пройти короткочасний карантин та притримуватись певної дієти, якщо є така потреба у зв’язку зі станом здоров’я.

Персоналізовані рекомендації надає ветеринар одразу після щеплення, а також виконує моніторинг після. 

Які вакцини треба використовувати 

Собакам роблять щеплення двох видів — живі з ослабленим вірусом та неживі. В Україні щеплення проводять полівалентними вакцинами, які формують імунітет одразу до декількох інфекцій. Фахівці рекомендують використовувати вакцини перевірених зарубіжних виробників з доведеною ефективністю. Наприклад, в нашій клініці ми використовуємо такі вакцини:

• Нобивак DHPPI+L4

• Вангард 5Л4/СвК

• Дурамун 5Л4/СвК

• Каніген DHPPI+L

Від яких хвороб необхідно проводити вакцинацію 

Розглянемо найбільш небезпечні інфекційні хвороби, на які можуть хворіти собаки, та для попередження яких необхідно робити щеплення:

Сказ. 

Це смертельно небезпечне захворювання, яке передається собаці чи людині від зараженої тварини. На жаль, у собак та котів хвороба не піддається лікуванню та довгий час може протікати без виявлення симптоматики. Виділяють кілька форм вірусу, у собак частіше діагностують буйний різновид сказу, а також тихий. Якщо домашнього улюбленця покусала заражена тварина, слід негайно відвідати ветеринара, який призначить необхідну терапію. Але важливо пам’ятати, що хвороба смертельно небезпечна, та найкращий захист від вірусу — своєчасна вакцинація проти сказу. Більш про щеплення собак від сказу ми розповіли в цій статті. 

Парагрип — «вольєрний кашель».

Захворювання викликає вірус, що стрімко поширюються серед великих груп собак. Особливо часто це відбувається в притулках, розплідниках, центрах денного утримання тварин чи на виставках. Серед основних симптомів захворювання: 

• сухий надривний кашель;

• підвищення температури;

• нежить;

• чхання;

• запалення очей;

• пригнічений стан, млявість та втрата апетиту. 

Заразитися тварина може при контакті з інфікованими собаками, їх мисками та лежанками, навіть при кашлі та чханні та незначному контакті на прогулянці. 

Інфекційний гепатит.

 Що одне заразне та доволі поширене захворювання, збудником якого є вірус групи аденовірусів. Хвороба вражає верхні дихальні шляхи, слизові оболонки травного тракту, клітини печінки (при зараженні гепатотропними штамами вірусів гепатиту), центральну нервову систему (при інфікуванні нейротропними групами збудників) та інші органи (нирки, кишечник), залежно від тривалості та тяжкості.

Як може статися зараження інфекційним гепатитом:

• При безпосередній взаємодії з хворою твариною. 

• Після одужання тварина до 6 місяців виділяє вірус з біологічними рідинами (слина, сеча), секретами та калом. Отже заразитися пес може під час вигулу при контакті з зовні здоровим псом. 

• Через предмети, іграшки, їжу.

• Через обнюхування екскрементів заражених тварин.

Перші симптоми захворювання схожі на отруєння: апатія, пригнічений стан, відмова від їжі, блювання. 

Чума. 

 Чумка у собак викликається вірусом, який вражає всі системи організм (шлунково-кишковий тракт, центральна нервова система, респіраторна система). Цей вірус близький до збудника кору. За тяжкістю перебігу та відсотком летальних наслідків чумка у собак займає друге місце після сказу, але на відміну від сказу, людина н зможе заразитись даною хворобою.

Чумка найбільш небезпечна для цуценят у віці 2-12 місяців. Дорослі тварини теж можуть заразитися чумкою, але перебіг хвороби буде здебільшого залежати від індивідуальних особливостей тварини та породи. Фокстер'єри, боксери, ердельтер'єри та деякі інші породи собак стійкіші до собачої чумки, ніж, наприклад, спанієлі, вівчарки, декоративні та мисливські породи собак.

Симптоми:

• Спочатку у пса відбувається запалення слизових оболонок, а на шкірі з'являються гнійники. Може спостерігатися зниження апетиту та загальної активності. Також симптоми чуми у собак — це нудота та світлобоязнь. 

• Через кілька днів посилюються виділення з носа та сльозотеча, з'являється сухий кашель та озноб, а температура тіла підвищується до 39,5-40°C. Пес починає відчувати сильну спрагу. Може спостерігатися діарея.

• Дія вірусу поширюється на нервову систему, тому можуть з’явитися конвульсії, а інколи навіть параліч. 

Наслідками чумки можуть бути втрата слуху, нюху або зору, нервове м'язове посмикування. На жаль, ефективного доказового лікування не існує на сьогодні. Є можливість полегшити перебіг хвороби і спробувати мінімізувати ймовірність смерті тварини. Але найкраще заздалегідь розбили вакцину проти чуми.

Лептоспіроз. 

Небезпечне захворювання інфекційної (бактеріальної) природи, на яке хворіють тварини та людина. Проявляється найсильнішою інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, нервової системи, розвитком жовтяниці та геморагії. Здоровий пес може заразитися від інших інфікованих собак, а також свиней, корів, коней, кіз, овець. Але найчастіше джерелом інфекції є гризуни (миші, щури) і комахоїдні (землерийки, їжаки). Передається бактерія при її ковтанні або через пошкодження на шкірі (рани, подряпини). Так як вірус виділяється у хворих собак з сечею, здорові особини можуть підхопити інфекцію в місцях вигулу. 

Основні симптоми: 

• млявість;

• підвищення температури;

• відмова від корму;

• діарея;

• спрага;

• прискорене сечовипускання;

• запалення повік;

• порушення з боку нервової системи;

• пожовтіння слизових.

Одними з найбільш явних ознак лептоспірозу у собаки є потемніння сечі та жовтяниця. Лікування лептоспірозу засноване на застосуванні специфічної антибіотикотерапії. На жаль, захворювання має миттєвий перебіг та високу смертність. 

Парвовірусний та короновірусний ентерит. 

Це запалення слизової оболонки тонкого кишечника. Хворобі властивій гострий перебіг і вся симптоматика інтоксикації. Захворювання може супроводжуватися ураженням ШКТ та серцевого м'яза. Виникає переважно у цуценят, а невчасність терапії призводить до смерті.

Собака може заразитися при контакті з предметом, з яким взаємодіяла заражена тварина. Вірус зберігається скрізь: на траві, у воді, предметах, іграшках. Безпосередній контакт хворого та здорового собаки становить найбільшу загрозу. Достатньо простого обнюхування, щоб отримати велику концентрацію вірусних клітин. Патогенний мікроорганізм можна принести в квартиру чи в будинок навіть на одязі чи взутті. 

Симптоми вірусного ентериту:

• діарея зі слизом чи піною;

• після цього в випорожненнях з’являється кров та різкий запах;

• гостре запалення шлунково-кишкового тракту, що супроводжується нудотою чи блювотою;

• слизові оболонки бліді, тварина млява;

• підвищується температура тіла;

• інтоксикація та стрімкий перебіг до сепсису.

Графік щеплень для цуценят та дорослих собак

Вище ми розглянули особливо небезпечні захворювання — сказ, чумку, вірусний ентерит, лептоспіроз, парагрип та вірусний гепатит. Деякі інфекції є небезпечними і для людини. Наприклад, сказ і лептоспіроз.

Отже, щоб захистити тварину і членів родини від небезпечних вірусів, проводити щеплення необхідно регулярно згідно з графіком. В перший рік життя собаки вакцинацію роблять тричі, кожного разу попередньо за 10 днів проводять обробку від глистів. 

Графік або схема вакцинації:

• У віці 8-10 тижнів робиться комплексне щеплення від чуми, інфекційних гепатитів м'ясоїдних, респіраторних хвороб, що викликаються аденовірусами, вірусами парагрипів, парвовірусних інфекцій, короновірусних інфекцій і лептоспірозу.

• Через 21 день після першого щеплення проводиться повторна вакцинація — друга доза комплексною вакциною.

• Ще через 21 день робиться третя доза комплексної вакцини і щеплення від сказу. 

• Надалі пса повторно вакцинують у віці 1 року.

• Дорослих собак вакцинують щорічно. 

Коли щеплення робити забороняється?

Робити щеплення собаці необхідно згідно графіку, але бувають ситуації, коли краще відкласти процедуру. Наприклад, якщо пес хворіє, має низький імунітет, через недавно перенесену хворобу. Також робити щепленням цуценятам не можна поки ті не досягли 6-тижневого віку. В поодиноких випадках у собаки може бути алергічна реакція на вакцину згідно індивідуальної реакції організми. В такій ситуації необхідно проконсультуватися з ветеринаром та підібрати інший аналог препарату для щеплення. 

Чи варто боятись наслідків щеплення?

Вакцинація проводиться за згодою власника тварини. Ветеринари заохочують не відмовлятися від цієї процедурі, оскільки ризики інфікування тварин, що не були вакциновані, дуже високі, та летальність хвороб значно переважає ймовірну реакцію. Відмовившись від вакцинації, людина наражає життя і здоров'я свого собаки на небезпеку, а в деяких випадках і здоров’я членів своєї родини, а також тим самим погіршує епідеміологічну ситуацію в країні. 

Деякі господарі переймаються про можливі ускладнення, що виникають після ін'єкції. У пса може підвищуватися температура тіла, зникнути апетит, знизитись активність у перші 12-48 год. Але такі побічні ефекти виникають вкрай рідко, здебільшого мають індивідуальний характер, а не закономірність та не становлять загрози. В такому випадку необхідно звернутися до ветеринара, який за необхідністю призначить препарати для полегшення такого стану.

Варто наголосити, що ускладнення після вакцинації — це скоріше виключення, а не правило. В основному вони трапляються через неправильну підготовку тварини до запланованої процедури або при використанні неякісної вакцини. Заради здоров’я свого улюбленця та власного спокою звертайтесь до надійних ветеринарних клінік з гарною репутацією та кваліфікованим персоналом.